1 ДоСЕН

Запитання-відповіді

photo

Оцінювання соціально-емоційних навичок

photo

Чинники вдома

photo

Чинники в школі

photo

Чинники серед однолітків

photo

Характеристики походження

photo

Життєві результати

Дослідження соціально-емоційних навичок оцінює рівень сформованості 17 соціально-емоційних навичок учнівства, а також чинники, що впливають на цей рівень — удома, у закладах освіти, у взаємодії з однолітками, попередній досвід учнівства та їх розуміння впливу соціально-емоційних навичок на подальше життя.

photo

Соціально-емоційні навички відрізняються від когнітивних, таких як
грамотність або вміння рахувати, бо вони стосуються того, як люди дають раду зі своїми емоціями, сприймають себе та взаємодіють з іншими.

Щоб оцінити ці навички, опитування спирається на добре відомий метод –
модель «Великої п’ятірки».

До моделі входять групи взаємопов’язаних соціально-емоційних навичок у п’яти ключових вимірах. Наприклад, вимір залученості охоплює співпереживання, довіру та взаємодію. Ці групи навичок забезпечують систематичний, комплексний і збалансований розгляд соціально-емоційних навичок учнівства.

Більше про вимірювані навички дивіться на сторінці.

Інструментом вимірювання в ДоСЕН є набір тверджень на зразок: «Я люблю дізнаватися щось нове» (про допитливість) або «Я спокійна / спокійний навіть у напруженій ситуації» (про стійкість до стресу). Учень чи учениця має висловити своє ставлення до кожного твердження за допомогою різних шкал, до прикладу: погоджуюся — не погоджуюся, релевантно – нерелевантно, відповісти про частоту того чи іншого почуття чи дії у своєму житті.

Цей інструмент розкриває типові для учня / учениці поведінкові, мисленнєві та емоційні моделі. Він найчастіше використовується в оцінці соціально-емоційних навичок, забезпечує простий та ефективний спосіб збору інформації від великої кількості респондентів/-ок. Також цей інструмент є економічно ефективним та простим в адмініструванні, має тенденцію давати узгоджені результати та в багатьох випадках забезпечує надзвичайно високе наближення об’єктивних показників.

Поєднання методів

  1. Відповіді учнівства
  2. Відповіді інших обізнаних сторін
  3. Поведінкові показники

Поєднання джерел

  1. Учнівство
  2. Учительство
  3. Керівництво шкіл
  4. Батьківство

Поєднання контекстів

  1. Атмосфера в сім’ї
  2. Атмосфера в школі
  3. Атмосфера серед однолітків
  4. Громада в цілому

Окрім інструменту з твердженнями, присвяченого власне соціально-емоційним навичкам, ДоСЕН передбачає контекстні опитування, щоб визначити чинники, що впливають на розвиток цих навичок в учнівства. Запитання стосуються життя в школі та вдома, взаємин з однолітками, попереднього досвіду та розуміння впливу соціально-емоційних навичок на подальше життя. Щоб повно висвітлити ці контексти, опитувальники заповнюють не лише учні й учениці, а ще їхні вчительки і вчителі, керівництво школи, а також батьки / матері (чи інші особи, які їх замінюють). Ці опитування дають можливість побачити, де можна покращити освітні політики та адаптувати методи навчання.

У Дослідженні соціально-емоційних навичок в Україні беруть участь понад 230 закладів освіти з міської та сільської місцевості, серед них 26 шкіл – учасниць всеукраїнського експерименту з упровадження СЕЕН, програми соціально-емоційного та етичного навчання.

Серед учнівства в ДоСЕН візьмуть участь учениці й учні 10 та 15 років, а також учительство, адміністрації закладів освіти, батьки / матері (чи інші особи, які їх замінюють).

Учасники й учасниці дослідження проходять опитування на спеціально створеній онлайновій платформі, проте перебуваючи в цей час безпосередньо в приміщенні закладу освіти. За процесом стежить представник / представниця організаторів дослідження, дотримуючись вимог, визначених в інструктивних матеріалах і обговорених під час спеціального тренінгу, а також представники педколективу школи.

Вибірка шкіл багато в чому була випадковою: кожна школа, у якій навчаються 10-річні та 15-річні діти, мала однакові шанси потрапити до дослідження. Спираючись на загальний список українських шкіл, вибірку спроєктувала разом із партнерами Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), яка має високий рівень експертності саме в таких освітніх вимірюваннях (добре відомим в Україні та світі є інше ініційоване нею дослідження – PISA). Ім’я кожної обраної школи таким чином увійшло в історію, адже це перше подібне дослідження не лише в Україні, а й в усьому світі.

Загальна логіка дослідження передбачає відстеження рівня володіння соціально-емоційними навичками у 10- та 15-річних дітей насамперед тому, що зазвичай у зазначених вікових межах відбувається перехід від початкової школи до базової, від базової – до старшої.

Участь у ДоСЕН як 10-річних дітей, які навчаються у Новій українській школі, так і 15-річних, які пішли до школи перед початком реформи, додатково дасть змогу побачити вплив НУШ на розвиток в учнівства соціально-емоційних навичок.

Відповіді від українських респондентів/-ок (так само, як і від громадян інших країн) безпосередньо в момент онлайн-заповнення отримує і надалі зберігає винятково OEСР. Національний центр ДоСЕН, Державна служба якості освіти України та інші партнери в Україні відповідей не збирають і не зберігають.

Дослідження не передбачає жодного порівняння результатів – ані з іншими школами вашої громади чи області, ані з показниками інших регіонів, не буде навіть порівнянь з попередніми результатами, бо їх просто немає – дослідження відбувається вперше! Зібрані з усіх шкіл результати в підсумку будуть представлені як загальні по Україні.

Персональні дані учасників/-иць збираються українською стороною лише на «допольовому» підготовчому етапі й суто з метою полегшення первинної координації та комунікації з учасницями/-ками. Кожній такій людині одноразово присвоюється унікальний тимчасовий код. Усі відповіді на запитання дослідження потрапляють до ОЕСР у деперсоніфікованому закодованому вигляді. Водночас жодні персональні дані учасників/-иць дослідження за межі України не передаються.

Захист персональних даних (учнівства, батьківства, учительства, адміністраторів/-ок) відбувається відповідно до Закону України «Про захист персональних даних». До цих даних має доступ винятково Національний дослідницький центр та Державна служба якості освіти України. Отримані персональні дані не можна ідентифікувати: вони надійно захищені. Усі долучені до проведення ДоСЕН в Україні підписують зобов’язання про нерозголошення конфіденційної інформації.

Будь-яке міжнародне моніторингове дослідження – це велике спільне зусилля. До проведення ДоСЕН в Україні долучається понад 15000 осіб, з яких 7200 учнів /-иць, 850 учительок/-ів, 7200 батьків або осіб, які їх замінюють, є також інші особи, які на різних етапах дослідження забезпечують організаційний супровід. Стандарти ОЕСР передбачають, що адміністрування дослідження покладено, передусім, на інструкторів/-ок, адміністраторок/-ів й загалом на Національний центр ДоСЕН та Державну службу якості освіти України. Тобто дослідження насправді проводиться з мінімальним навантаженням на школи, педагогічних працівників і працівниць, учнівство і батьківство.

Організатори цілком усвідомлюють, в якій ситуації зараз наша країна. На поточні обставини ми не можемо вплинути, але розуміємо силу і характер викликів, які постали перед освітою. Національний центр ДоСЕН має припущення, що ми можемо отримати обнадійливі для людства результати, бо Україна зараз набуває унікального для ХХІ століття досвіду. Адже в дослідженні вимірюються не когнітивні здібності учнівства, а рівень розвитку соціально-емоційних навичок. Науковці й науковиці, а також практикині й практики зазначають, що такі навички є важливим підґрунтям для розвитку когнітивної сфери, що є вирішальним на шляху подолання освітніх втрат і розривів. Увага до соціально-емоційних навичок може стати ключем, щоб надолужити роки пандемії і війни.

Участь у ДоСЕН передбачає фінансовий внесок від кожної країни-учасниці – 150000 євро. З огляду на складну економічну ситуацію в Україні ОЕСР знайшла можливості залучити кошти благодійної фундації, яка сплатила за участь нашої країни у ДоСЕН. Якщо говорити про поточні організаційні витрати, то вони покриваються за рахунок донорських коштів. Кошти ж державного бюджету України чи місцевих бюджетів на потреби дослідження не залучалися.